Богознавство

Водяник — втілення духу водної стихії. Згадується у ВК у множині як клас Богів — Водничі поруч з Домовичами і Лісичами [д. 38-А]. Водяника уявляли в образі Водяного царя, як старого довгобородого дідуся, що панує над Русалками (його дочками), рибами та всією морською живністю.

Далі

Род і Рожаниці. Творцем Всесвіту, Богом над Богами усі слов’яни завжди вважали Рода. За уявленнями наших Предків, він живе у Сварзі – найвищому небі, їздить на хмарах, дарує життя людям, звірам, птахам, дарує дощ на посіви жита, дає людині долю. Род – один з Богів, який залишався в пам’яті народу найдовше – його статуї, заховані у хащах, у високих горах від християнських фанатиків, вшановувалися вже небагатьма вірними язичниками аж до XIX ст.

Далі...

Сварог — Прабог, володар світу, батько українського пантеону. Від Сварога, Бога світла і небесного вогню, походять інші Боги — його сини Сварожичі. Чеська книга «Mater Verborum» — «Мати Слів» — перекладає наше ім’я Сварог словом Зодіак. Слов’янський Дий тотожний гр. Teos, лит. Dievas, латис. Dievs, прус. Deiws і означає «Бог» і водночас «головний Бог». Культ, подібний до нашого Сварога (Дива), мала й Давня Греція, проте ніде не ставили йому кумирів, як єдиному Богові. Існували статуї дванадцяти Богам-сузір’ям. Римляни мали зодіакальний круг із зображенням тварин (власне знаків зодіаку) навколо Юпітера, статуя якого розміщувалась у центрі. Можливо, у грецькій міфології річне коло відповідало дванадцяти титанам. Один з них має ім’я Гіперіон, що тотожне українському Перуну, або зодіакальному сузір’ю Стрільця. У Візантійському хронографі Іоанна Малали (VI–VII ст.) є згадки про Гефеста і його сина Геліоса; наш літописець, перекладаючи цей уривок, називає Гефеста Сварогом, а його сина Геліоса — Дажбогом.

Далі...

Домовик — Бог дому, родини, який походить, вірогідно, від культу Предка і домашнього вогнища. Недарма він живе за піччю або під порогом хати. Домовик невидимий, але іноді він показується маленьким дітям. Його перевозять у нову хату, щоб охороняв родину. Коли родина живе у злагоді зі своїм Домовиком, він навіть намагається допомагати по господарству. Домовик має Доманю (Домасю, Домаху, Домцю), що означає «пані, господиня дому». Вона інколи допомагає жінкам прясти. Домовики люблять домашніх тварин, особливо кішку й козу, але бояться сороки. Домовика не можна залишати, коли переїздять у нову хату, треба покликати його зі собою, підставивши черевик: «Домовик, Домовик! Ось тобі сани — сідай, їдь з нами!» або й просто: «Хазяїне, ходи з нами до нової хати!» Інакше він образиться, що його не шанують і буде турбувати людину, а часом навіть і шкодити їй.

Далі

Лісовик — Бог лісу, можливо, первісно Бог-пастух, який випасає лісову живність: оленів, ведмедів, вовків, зайців. Інші імена, відомі на украı̈нському ґрунті: Лісич, Лісу́н, Полісу́н, Гайови́к; польські: Borowy, Laskowiec, Boruta. ВК зафіксувала ім’я цього Бога у множині Лісичі, позначивши таким чином лісових Духів як клас Божеств: «А в лісах дубових Лісичі в гілках колисатися почали, і бороди хмелем утичені, і волосся в травах — тїї суть листя зелене, що Мокоша їм неначе зісподу того до бороди затикала» [ВК, д. 38-А]. Тут же повідомляється, що «Ярбог править весняним цвітінням і Русаліями, Водничами і Лісичами і Домовичами. А Сварог усіма править».

Далі