Богознавство

Симарґл (Семарґл) і Семиярило. Досі залишаються малодослідженими Божествами. З літописів відомо, що статуя Симаргла була в пантеоні князя Володимира в 980 р. Інші варіанти імені: Семурґл, Симареґл, Сим і Реґл, Сим і Єрьґл. За припущенням О.Фамінцина літописне Єрьґл, Єрил і Ярило тотожні Семиярилу. Однак, значення цих Богів було незрозумілим уже за давніх часів. Так, Нестор Літописець пояснює його як «семь» і «ергла»; цю ж думку зафіксував і Памво Беринда у своєму «Лексиконі…» (1627 p.).

Далі...

Дажбог. Сонячний Бог, якому поклонявся весь слов’янський світ, має прозоре для народного розуміння ім’я: даждь – «дай» і Бог – близьке до «багатство», тобто дослівно Даждьбог – «податель» добра, багатства. У південних слов’ян він має назву Дабог, Дайбог. В українській обрядовій поезії знайдемо безліч приспівів-звертань типу: «Ой дай, Боже», або «Дай, Боже, дай», які ряд вчених вважають первісним язичницьким «Ой, Дажбоже!».

Далі...

Яровит — слов’янський Бог весняного пробудження Природи, плодючості й одночасно Бог війни. У давнину чоловіча пристрасть порівнювалася з мужністю, войовничістю й силою. Тому Бога родючості досить часто зображували з мечем. Яровит — дослівно ярий витязь, войовничий дух. Міхельберзький монах Герборд писав, що Яровит «по латині називаємий Марсом».

Далі...

Об’єднання рідновірів України 1993 року відновило в Україні язичницький обрядовий календар «Коло Свароже». Реконструкція календаря здійснювалася Г. Лозко, А. Богородом, П. Косянчуком строго згідно з науковими астрономічними, археологічними та фольклорно-етнографічними фактами. Однак в останні роки з’вилися непрофесійні спроби підміни етнічного календаря, намагання ввести в оману багатьох рідновірів, що виявилося в хибному святкуванні Новоліття (Нового року) за китайським календарем, впровадженні вигаданих свят чи нових, невідомих досі богів. Деякі українці в своєму прагненні дорівнятися до китайців встановлюють власну символіку років, яку хочуть впровадити для широкого загалу — чого тільки не прочитаєш про роки «Ведмедя» чи «Павука», якого тільки «крокодила» не вигадають доморощені фантасти...

Далі...

Анатолій БОГОРОД

«СТАРИЙ» НОВИЙ РІК *

Для іноземця може видатися дивним послідовність і незвичність поєднання слів «старий новий». Але у нашому народі усі звикли до цього і нині продовжують з 13 на 14 січня відзначати «старий» Новий рік. Ортодоксальна християнська церква цього дня відзначає два свята: День Обрізання крайної плоті християнського бога Ісуса Христоса і День святителя Василя Великого. Звичайно, 14 січня в народі, швидше, пам’ятають як день Нового року, який до 1918 року був 1 січня за юліанським календарем. Саме після 1918 року стали використовувати цю незрозумілу для іноземців назву «старий Новий рік».

Далі...