Хорс

Хорс — Бог Місяця у південнослов'янських племен, вірогідно — ще роксоланів. Проте щодо його функцій існує значна кількість суперечливих версій: від Божества Сонця — до Божества Місяця. У давньоруських перекладах давньогрецьких творів Хорса отожнювали з Аполлоном. За А. Кайсаровим, кумир Хорса (венедського Кродо) мав вигляд статечного діда з непокритою головою, підперезаного білим вовняним поясом, що босими ногами стояв на рибі, в лівій руці він тримав колесо, а в правій — посудину з квітами й плодами. Опис двох кумирів біля Пскова подав арабський мандрівник: Хорс стояв на поверженому змієві.

На думку Г. Дяченка, Хорс — Бог весняного розквіту, родючості, сонячного світла. Думку про сонячність Хорса поділяв також акад. Б. Рибаков. У «Слові о полку Ігоревім» князь-характерник Всеслав «із Києва в Тмутаракань до півнів добігав, великому Хорсові дорогу вовком перебігаючи». На цій підставі висловлювалися припущення, що, напевно, йшлося про нічне світило — Місяць. В. Шаян вважав Хорса соняшним Богом, присвятивши розгляду його імені працю «Найвище Світло. Студія про Сварога і Хорса». У «Повісті врем’яних літ» Хорс названий серед великих Богів Володимирового пантеону поруч з Перуном і Дажбогом, тому нема підстав вважати Хорса і Дажбога одним і тим же Божеством. Походження імені Хорса довгий час вважалося іранським, проте мовознавець М. Худаш переконливо довів слов’янське походження цього імені, згідно з автентичною антропонімною системою, як і чол. ім’я Корислав (Горислав) — володар слави, де корінь Кор- (Хор-, Гор-) означає «підкорювати, опановувати»; а також інтерпретував функції Хорса, як Бога Місяця (нічного світила) [Худаш. 952]. Такі висновки мовознавець зробив на підставі текстів Велесової Книги, в якій Хорс згадується в п’яти дошках поруч з Дажбогом як різні Боги, напр.: «Всякий день звертаємо погляд свій на Богів, які є світ, що його звемо: Перун, Дажбог, Хорс, Яр та іншими іменами» [ВК. 4-Г], «Володарі наші єдино єсть: Хорс і Перун, Яро, Купалва, Лад і Дажбог» [ВК. 8]. Отже, Хорс — слов’янський Бог Місяця, якому поклонялися русичі на теренах лісостепової зони України з Києвом включно. Найбільше свято Хорса — Новоліття (перший весняний молодик, що настав перед весняним рівноденням), а також кожна нова фаза Місяця. Його день тижня — понеділок. Жертовні страви — вареники, що на думку О. Знойка, є символом Місяця [с. 67–73].

Джерело:
- Об’єднання рідновірів України: енциклопедичний довідник / автор-упор., заг. ред. проф. Галина Лозко ; Українська духовна академія рідновірів. — Миколаїв : Іліон, 2023. — 304 с.