Богознавство

ВІНОК НЕ НОСЯТЬ ЩОДНЯ!

Одна із дискусій, яка нещодавно розгорілася у «Фейсбуці», — мовляв, вінок може вдягати лише дівчина та й то — до одруження — нагадала мені один дуже неприємний випадок майже двадцятилітньої давнини. Якось у музеї під відкритим небом одна з відомих етнографів-фольклористок (не буду називати її прізвище) кричала на сільських жінок, які приїхали до Києва показати науковцям свої місцеві звичаї та обряди: «Голомозі! Ану вдягніть хустки!». Сама «етнографиня» постійно носила хустку, причому всі ми знали, що під нею вона ховала далеко не завжди чисте волосся.

Далі...

«Галичани» вшанували весняних Богів

Гарного недільного дня, 22 квітня, Львівська громада українських рідновірів «Галичани» вшанувала весняних Богів пробудження Природи — Ладу, Лелю та Ярила. Попри прогнози синоптиків, що віщували дощ, стояла напрочуд ясна, сонячна погода — Боги відгукнулися на запрошення онуків Дажбожих.

Далі...

СПАСІВКА

Серпень — останній місяць літа, місяць достигання багатьох видів плодів — Спасівка

Прийшов Спас — готуй рукавички про запас!

Спасівка або Спасич — одна із давньослов’янських назв мiсяця серпня. Оскільки у серпні вже достигало багато плодів, наші Предки вважали, що зі збором урожаю цих плодів вони будуть врятовані (спасенi) від голоду взимку. Опікувався дозріванням кожного плоду праукрaїнський Бог Спас — Сонячний Бог земного достатку. Тому й вшановували давні слов’яни його щоразу, коли збирали перший урожай того чи іншого плоду.

Перун благословив, силою і здоров’ям наділив

Урочистим славленням Бога прі і боріння — Перуна, віншуванням рідновірів — чоловіків і парубків — та поминанням героїв, «що свою землю Руську удобили, і наших старотців, що стратили сили за Русь на тих бойовищах з ворогами нашими…», розпочався у Києві Перуновий тиждень.

Далі...

Культ Вогню

Вогонь — одна із священних стихій.

Вогню поклонялися всі арійські народи. У Рігведі згадується найголовніший Вогонь — «Пуп племені», а за ним стоять менші, сімейні Вогні, що називаються «Владикою дому». У Римі в храмі Вести горів вічний Вогонь, який підтримували жриці-діви (весталки). У Литві перед Кумиром Перуна (Перкунаса) безперервно палили дубові дрова, підтримуючи невгасиме Вогнище «Знич», яке називали «Вічним Отцем». У Білорусі вважали однією з основ родини — Домашній Пенат, цілюще й всеочищаюче начало.

Далі...

Більше статтей...