11 березня в УНІАН відбулася прес-конференція на захист від руйнувань пам’яток прадавньої української культури. Зокрема, зробити заяви для ЗМІ науковців, вчених і митців змусила остання подія, яка трапилася 22 лютого 2013 року на Софіївські площі у Києві: зловмисниками вчинено пошкодження паркової скульптури (відрубано та викрадено голову) давньослов’янського кумира Світовида, який був частиною пам’ятного паркового комплексу, встановленого на ознаменування 1500-ліття Києва. Як паркова скульптура Світовид був власністю всіх громадян міста Києва незалежно від національності та віросповідання — він мав свідчити про багатотисячолітню дохристиянську історію столиці.
Автор скульптури — заслужений художник України, член Національної спілки художників України Інна Коломієць (1921–2005). Київська скульптура була копією унікальної пам’ятки, знайденої в 1848 р. в річці Збруч (оригінал нині зберігається в Археологічному музеї м. Кракова, Польща).Як пам’ятка слов’янського культового мистецтва, Світовид відомий в усьому світі й уже став візитною карткою столиці України. Сотні туристів фотографувалися біля нього і мають у своїх архівах фото цієї скульптури. За останні двадцять років Світовид набув ще й сакрального значення для офіційно зареєстрованого Релігійного центру Об’єднання Рідновірів України, став місцем паломництва рідновірів слов’янських країн, святинею, відомою далеко за межами України.
Голова Об’єднання рідновірів України, доктор філософських наук, професор Галина Лозко розповіла про те, що, починаючи з 988 року, випадки наруги над дохристиянськими пам’ятками культового мистецтва в Україні стали негативним «прикладом» для наслідування. Пригадала, що 1 листопада 2012 р. на території Національного музею історії України у Києві знищено дерев’яну статую Перуна.
Починаючи від 988 року, випадки наруги над дохристиянськими пам’ятками культового мистецтва в Україні стали «зразком» для наслідування. Мотивацією злочинів, як правило, був і залишається релігійний фанатизм представників найчисельнішої світової «релігії любові». Встановлена в 1982 р. статуя Світовида, вже виконавши роль свідка давності нашого походження, стала комусь дуже муляти очі: в 1998 під час зміни шляхового покриття її викинули, але на вимогу інтеліґенції міста повернули, лише змінивши місце її розташування; час від часу релігійні фанатики малювали на статуї хрести, обливали фарбою; в 2013 нарешті головорізам вдалося знищили скульптуру. Неодноразові звернення рідновірів до правоохоронних органів, на жаль, досі були безрезультатними — винуватці жодного разу не були притягнуті до відповідальності ні за розпалювання міжрелігійної ворожнечі та завдану матеріальну, моральну й фізичну шкоду, ні навіть за застосування проти рідновірів холодної й вогнепальної зброї та нанесення тілесних ушкоджень.
Так, 1 листопада 2012 на території Національного музею історії України у Києві знищено дерев’яну скульптуру Перуна. На цю подію Шевченківське РУ ГУ МВС України відписалося, що: «Згідно з ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка формально містить у собі склад злочину, передбаченого КК України, але у зв’язку з малозначністю не несе суспільної небезпеки, тобто не спричинило або не могло спричинити значну шкоду фізичним або юридичним особам, суспільству і державі». Отже, наша давня традиційна культура названа «малозначною»! До речі, законність такої постанови повинен був завізувати прокурор, однак постанова не була перевірена й підписана належним чином: http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/313-2012-12-01-09-45-02.html
Ми надіслали заяви про знищення скульптури: Президенту України В. Ф. Януковичу, Голові Верховної Ради України В. В. Рибаку, Міністру внутрішніх справ України В. Ю. Захарченку, Голові Служби безпеки України О. Г. Якименку, Генеральному прокурору України В. П. Пшонці, Міністру культури України Л. М. Новохатьку. Однак у нас нема впевненості, що й черговий злочин буде розкрито, а винуватців покарано, тому ми вдаємося до прес-конференції в надії на поширення цієї інформації. Оскільки скульптура Світовида стояла навпроти головного входу в ГУ МВС України у м. Києві та області (вул. Володимирська, 15), то камери відеоспостереження мали би зафіксувати злочинні дії. За таких обставин пошук зловмисників полегшується. Проте складається враження, що зловмисників шукати не збираються, отже, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в державі Україна не регулюються ніякими законами. Ці факти спонукають до логічних висновків: відсутність покарання за злочин тягне за собою наступні злочини, — звернула увагу Г. Лозко.
Художник Віктор Крижанівський, професор Академії мистецтв України, зокрема, наголосив: «Замість того, щоб додавати до прадавньої історичної пам’яті нові археологічні знахідки, у нас їх знищують… Той, хто сіє зло, — зло й отримає. Це відомо з історії.» Він звернув увагу на багату прадавню історію нашої держави: Кам’яна Могила, Трипільська культура, Київська Русь... Це має бути фундаментом незалежної України. І держава має захищати пам’ятки історії і культури свого народу. Він зауважив, що дуже важливо відновити втрачену скульптуру Світовида, поширювати знання про неї. «Світовид — це та ж сама Трійця, це три світи: Прави, Яви і Нави — те, чим жили наші Пращури, те, що вони сповідували. А християнство вкрало назву «православ’я» у нашої древньої віри, — додав художник. — У Києві встановлюються пам’ятники християнські, мусульманські, будь-які, але майже немає пам’яток нашої землі, прадавньої історії нашого народу. І до них дозволяють ставитися без належної поваги. На даний момент зачинений Музей Трипільської культури у с. Трипілля, де піднятий пласт дуже високої культури.»
Володимир Перегінець, академік Академії інформації, професор, навів інші приклади руйнування прадавніх пам’яток: два роки тому на Житомирщині на древньому капищі зрізали і спалили дерев’яну скульптуру Світовида; липень 2009 р. — вчинено наругу над культовою спорудою рідновірів Нікополя — 
зруйновано святилище Перуна; листопад 2009 р. — у Запорізькій області зруйновано скульптуру Рода й Рожаниці; у вересні 2009 р. намагалися знищити скульптури Перуна і Світовида у Києві; у вересні 2009 зруйноване святилище на Хортиці у Запоріжжі; у грудні 2010 спалено дерев’яну скульптуру Перуна; у березні 2011 скоєно наругу над слов’янським капищем на Лисій горі у Києві, а на Львівщині зруйновано скульптуру Перуна; у квітні 2010 було сплюндровано капище Стрибога…
Перелік цей досить великий, але жоден факт не був розслідуваний і ніхто із злочинців не поніс покарання — на відміну від випадків, пов’язаних з прибиранням ідолів Леніна та Сталіна, хоча комуністичний режим давно засуджено на державному рівні.
«Невже влада сама причетна до цього? Чи покриває злочини? А як інакше сприймати цю бездіяльність правоохоронних органів? Язичницька віра існувала десятки тисяч років. Це Віра наших Пращурів. Вона жива і сьогодні. Знищити язичницьких Богів — це спроба змусити нас позбутися пам’яті наших Предків. Це оголошена війна нашому минулому, нашій історії і віруванням. Ми приходимо до висновку, що чекати від влади вже не можна виконання свого обов’язку по розкриттю багатьох злочині, ми самі повинні підключатися до пошуків цих варварів. За інформацію про тих, хто вчинив наругу над збруцьким Світовидом я пропоную винагороду від себе особисто — 20 тисяч гривень», — наголосив Перегінець. Він також звернув увагу на те, що нещодавно було вчинено наругу над пам’ятниками Степану Бандері і Роману Шухевичу, що є «не просто наруга над національними героями, а й приниження нашої національної гідності.
Анатолій Кущ, заслужений художник України, академік Академії мистецтв України, автор монументу Матері-України на Майдані Незалежності, розповів про алею на Софіївському майдані, яка була зроблена до 1500-ліття Києва, серед скульптур найціннішим був Світовид; завершувалася алея фонтаном «Сонце». Сьогодні ж усе практично зруйноване, натомість виросла алея генделиків. Анатолій Кущ наголосив, що подібні руйнування — це не просто приниження почуття віруючих, а й наступ на українську культуру, історію. Він нагадав про утиски мови, про боротьбу з українством в цілому. «Ми повинні голосно заявити, що є господарями на своїй Землі, ми корінна Нація, і наші права теж повинні бути захищені, а не лише права меншин, які часто мають більше прав в Україні, аніж самі українці.» Художник працює в історичній темі, і йому болить наруга над його власними творіннями: зрізали меча, гусла і соколів на 5-метровій скульптурі віщого Бояна; у пам’ятника Ярославні, що стоїть над Десною, відрізали крила; у Моринцях з монументу юному Тарасу Шевченку «Мені тринадцятий минало…» зрізали зображення ягнятка…
Наводилися приклади наруги над пам’ятниками на могилах. Заслужений тренер України Ольга Сінькевич розповіла про замовне викрадення бронзового монумента заслуженому тренеру України, видатному спортсмену-кіннотнику Володимиру Нагорному — роботи народного художника України, академіка Юлія Сінькевича (адже для того, щоб його зняти потрібен потужний кран). «Монумент споруджений в червні 1980 року, викрадений з цвинтаря «Берківці» в жовтні-листопаді 2010 року, простояв там 30 років і 5 місяців. Монумент внесений до Державного реєстру «Культурні цінності України.» За ордером Робочого апарату Укрбюро Інтерполу пошукову картку розіслано 139 країнам світу, а в Києві і в Україні монумент не шукають. Це не поодинокий випадок, крадіжки на цвинтарях набули масового характеру. З центральної алеї Байкового кладовища, з могили Лесі Українки двічі викрадали бронзові квіти, двічі викрадали бронзову пектораль з могили археолога Бориса Мозолевського також на Байковому…»
Володимир Петрук, письменник, голова Об’єднання публіцистів Національної спілки письменників України, розповів про цінність язичницьких пам’яток, про сакральне значення Світовида (нещодавно про нього у Польщі вийшло дослідження), про неприпустимість називати прадавні статуї ідолами. Він підкреслив, що Світовид, якого знайшли у Збручі, стояв на священній горі Богит у Хмельницькій області, на межі між Західною і Центральною Україною. Ця пам’ятка — втілення єдності чотирьох племен: волинян, білих хорватів, тиверців і бужан. Так було у різних країнах світу: щоб об’єднати різні племена, на священній території ставили пам’ятник…
У той же час восени минулого року було зруйновано пам’ятник Івану Франку у Трускавці. У жовтні 2011 р. варварськи знищено пам’ятник Тарасу Шевченку у м. Стаханові Луганської області. 2009 року знесено погруддя Шевченка у Кіровоградській області. Таких прикладів можна наводити дуже багато. І хоча небайдужі українці намагалися піддати розголосу подібнім діям, вчинених україноненависниками. Ніхто із злочинців не покараний. Можливо тому, що їх покриває влада?
Професор Галина Лозко також додала, що простежується тенденція до іґнорування правоохоронними органами України звернень громадян, намагання «опустити» їх на найнижчі інстанції.
«...Таким чином наші заяви потрапляють до тих органів, які самі добре знають зловмисників (щоб не сказати «співпрацюють» з ними). Це наше припущення не є безпідставним, — пояснювала Г. Лозко, — воно ґрунтується на тому факті, що в 2007 році служителі незаконно збудованої на території Національного музею історії України каплички Московського патріархату спільно з найнятими міліціонерами Шевченківського районного відділення міліції здійснили збройний напад на рідновірів. І хоч серед рідновірів були поранені, ніхто із злочинців так і не був притягнутий до відповідальності. Тому передачу наших заяв саме цьому «правоохоронному органу» ми вважаємо цинічним знущанням над заявником. Така поведінка правоохоронців несе в собі суспільну небезпеку та створює вкрай негативний імідж України у світі.
Європейський Конгрес Етнічних Релігій та Слов’янські центри Польщі, Словенії, Сербії, Хорватії, Болгарії, Росії, Білорусі, США, Канади та інших країн висловлюють занепокоєння станом збереження пам’яток старовини в Україні і сумніваються в спроможності нашої держави до демократичного врегулювання міжетнічних та міжконфесійних суспільних конфліктів.
http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/305-slovianska-solidarnist.html
http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/304-ofitsijna-zayava-holovy-oru.html
Перелік вчинених руйнувань старовинних культових пам’яток та фізичних сутичок лише від початку ХХІ ст. має ознаки цілеспрямованих кримінальних дій організованого злочинного угрупування, що засвідчує використання ними техніки, вантажівок, робочої сили та їхня аж надто демонстративна впевненість у власній безкарності. Бездіяльність правоохоронних органів вказує на мовчазну угоду церковних ієрархів з корумпованими тіньовими структурами.
Напередодні загальнодержавного святкування 1025-ліття Хрищення України-Русі численні факти християнського бузувірства дискредитують християнство як релігію. Церква, як і за часів середньовіччя, виховує свою паству в дусі релігійного фанатизму й зневаги до духовної спадщини інших традиційних конфесій, тому цілком очевидно, що християнство не покращило людину. Саме з такими «здобутками» ми й вітаємо всіх християн.
Журналістів же застерігаємо, що не потрібно вживати таких висловів «як безголовий Бог», бо, крім того, що такі висловлювання несуть у собі образу релігійних почуттів, вони ще й демонструють безкультур’я авторів. Бог, як відомо, не може бути ні обрізаним, ні розіп’ятим, ні безголовим! Боротьба з пам’ятниками — ознака духовного безсилля, а боротьба з Богами — дуже небезпечна справа!», — наголосила професор.
Своїми думками поділився депутат Верховної Ради України I–VI скликань Іван Заєць: «…Це частина нашої історії, нашої свідомості, нашої історичної пам’яті. Акценти розставлені правильно… Біда тільки в тому, що можновладці, наділені великими повноваженнями, «нічого не бачать». Декому очі затуляють гроші, особисте багатство… Тому й не відчувають значення цих історичних пам’яток. Та все ж, думаю, до влади потрібно апелювати, щоб вона здійснювала функції охорони і збереження пам’яток, щоб цей пам’ятник був відновлений і дуже швидко, і щоб наведений був порядок у тому скверику… У ваших словах я побачив тривогу за історію України, нашого народу і тривогу з приводу безкультур’я. Звичайно, людям потрібно доносити цю інформацію, адже це ж не поодинокі випадки — це система! Це дійсно — напад на українство, це війна проти нього, і ми маємо дати адекватну відповідь. Тут уже немає, на кого розраховувати, бо без історії немає народу, немає майбутнього. І в оцінках не потрібно добирати якихось слів… Тут найжорстокіші і найправдивіші слова мають бути!
Влада не виконує своїх функцій із захисту історичної спадщини — ось такий висновок можна зробити. Тому наша вимога до влади: знайти тих, хто зруйнував пам’ятки, про які ви говорили… Я не думаю, що це якісь випадкові люди зробили. Це було сплановано… Це акція! І можливо, справді, їхню діяльність покриває влада…
Сподіваюся, ваші думки журналісти донесуть до широкої громадськості…»
Наприкінці конференції скульптор Мирослав Сєвєров сказав: «У професора Шаяна є праця «Світовид — найвище світло», де сказано, що Світовид — це Бог святості наших Предків… А скіфи, наші Пращури, говорили: «Хочеш відчути силу нашого гніву — поруйнуй могили наших Пращурів…»
Вже сотні років руйнують прадавні могили, знищують скульптури, пам’ятники і святині… Можливо, саме й живемо так, у руїні, бо не можемо зберегти, врятувати своє, а поклоняємося чужому, відцуралися від коріння, а рідним називаємо чужинське?..
Прадавні святині українського народу, які засвідчують, що історія, вірування, культура, традиції України беруть свій початок із сивої давнини, на жаль, провладні дослідники вважають менш цінними, аніж ті культові споруди або ікони, які були створені кілька сот років тому. Кому потрібне применшення всього українського, знищення безцінної спадщини наших Предків?.. Кожен має право робити власні висновки. Але сьогодні, як у найтяжчі часи для Землі Руської, потрібне об’єднання українців навколо спільної національної ідеї. Та чи подарують нам Рідні Боги нового національного Лідера, Провідника, який би вказав отой шлях до взаємного примирення?
Лариса Громадська
Фото В. Шапошнікова