Серпень — останній місяць літа, місяць достигання багатьох видів плодів — Спасівка

Прийшов Спас — готуй рукавички про запас!

Спасівка або Спасич — одна із давньослов’янських назв мiсяця серпня. Оскільки у серпні вже достигало багато плодів, наші Предки вважали, що зі збором урожаю цих плодів вони будуть врятовані (спасенi) від голоду взимку. Опікувався дозріванням кожного плоду праукрaїнський Бог Спас — Сонячний Бог земного достатку. Тому й вшановували давні слов’яни його щоразу, коли збирали перший урожай того чи іншого плоду.

Як тільки достигали, наприклад, яблука або збирали перший урожай меду, наш Предок нic ці продукти до священика (у давні часи — волхва або жерця), який освячував їх свяченою водою, клав яблука (або виливав трохи меду) у жертовний Вогонь як пожертву Богу Спасу за врожай, після чого господар влаштовував святкову братчину (колективне споживання їжі), під час якої споживалися ці продукти, а решту потім заготовлював на зиму.

Досі було прийнято вважати, що Спас — християнське свято. Але ніде в християнських писаннях не знайдено такого імені святого чи мученика.

Дні, якi збігаються з давньоукраїнськими святами Спасів, у християнстві присвячені «чесному животворящому Хресту» (1 серпня за старим стилем), «Преображенню Господньому» (6 серпня за ст. ст.), «Перенесенню із Едеси до Константинополя нерукотворного образа Icyca Христоса» (16 серпня за ст. ст.). Як бачимо, ці християнські свята, докладно описані в Бiблiї та інших християнських книгах, ніякого відношення до свята врожаю не мають.

Свята Врожаю, якi побутували з давнix-давен в ycix хліборобських кpaїнax, відзначалися урочисто, як прояв подяки Сонячному Богу за щедрі дарунки літа —  плоди, ягоди, овочі, злаки, мед та ін. Ритуали освячення плодів побутували i в античній Греції, i в Римі, i в Малій Азії, i в Єгипті. У наших Прапредків обряди освячення плодів були відомі ще в часи Трипільської доби (кінець VI — початок III тисячоліття до н. ч.).

Найкраще збереглися i дійшли до наших днів три найвеличніших свята Спасів: I-ий — Медово-маковий Спас або Маковій, або Спас на Воді, або Мокрий Спас; II-ий — Яблучний Спас або Спас на горі; III-ий — Хлібний Спас.

Якщо не прив’язувати предківські дати освячень плодів до християнського юліанського календаря, який нині відстає від астрономічного на 13 днів, з’ясуємо, що

Медово-маковий Спас припадає на 1 серпня. Це освячення меду й маку.

6 серпняЯблучний Спас. Це освячення яблук, груш, квітів тa інших дарів саду.

16 серпняХлібний Спас. Освячення i споживання жертовного короваю з нового зерна, вдячність Богам за щедрі дари, врожай.

Перші овочі, квіти, мед та медові соти, мак, хліб з нового врожаю освячують piдними молитвами, пригощають ними близьких — таким є обряд початку споживання перших плодів. Тодi все піде на здоров’я й нам — дітям i онукам Дажбожим. На Спасівку Душі Пращурів також вiдвiдують свої родини. Спом’янiмо їх добрим словом.

Але, окрім цих Спасів, у народі збереглися й iншi назви, що дає можливість вважати — й iншi свята Спасів — Грибний Спас, Ягідний, Горixовий, Спас на полотні (мабуть, від дозрівання рослин, з яких виготовлялося полотно). А в давні часи їх, мабуть, було ще більше. Адже кожен овоч чи фрукт достигав у свій строк.

За матеріалами народознавчих праць Галини ЛОЗКО

Мал. Боги Спаси. Акварель Олени Гайдамаки