Традиція проведення міжнародного слов’янського форуму під назвою «Родове слов’янське віче» була започаткована ще в 2003 році на Перуновому острові (м. Київ, Україна). Віче було задумане як нарада волхвів, жерців та голів громад рідної віри, що відроджується в слов’янських країнах, — керівників національно-духовних організацій Слов’янщини.

Рідновірський з’їзд слов’ян працює в традиції вічового кола, де всі учасники можуть висловити свої думки щодо поліпшення роботи рідновірів близьких за культурою народів, обмінятися досвідом та збагатитися духовно. Згодом до вічового кола було ще додано традицію проведення міжнародних наукових конференцій з тематики практичного відновлення Віри Предків.

За олімпійським принципом чергові слов’янські Віча вже були проведені в таких країнах, як Україна (2003), Білорусь (2004), Росія (2005), Польща (2006), Сербія (2007), Словенія (2009), Україна (2010), Росія (2011), Польща (2012), Україна (2013), Хорватія (2014), Словенія (2015), Чехія (2016), Україна (2017). Цей унікальний форум протягом 15 років діяльності вже виробив низку конструктивних документів щодо розвитку етнорелігії слов’ян на сучасному історичному етапі.

Ось і цього року (2017) 20–22 липня в столиці України м. Києві на Перуновому острові відбулося ХІV Родове слов’янське віче, організатором якого був Релігійний центр Об’єднання рідновірів України, а координатором Віча — Волхвиня Зореслава — Галина Лозко, доктор філософських наук, професор. Віче традиційно розпочали славенем «Гей, слов’яни!», який усі учасники співали українською мовою. Так вже склалося, що цей славень виконується мовою тієї країни, де відбувається віче. Текст славеня опублікований у віснику «Слава!» (№ 13).

У Вічі взяли участь представники 4-х країн від таких організацій: «Роджіма Вяра» (Вроцлав, Польща), громада «Велес», товариство «Староверці» (м. Любляна, Словенія), товариство «Слов’янський круг» (Чехія). Україну представляли громади Об’єднання рідновірів України (ОРУ): «Православ’я» (м. Київ), «Поляни» (м. Бориспіль), «Сіверяни» (м. Корюківка), «Сварга» (м. Тернопіль), «Православа» (м. Нікополь), «Велесичі» (м. Клавдієво), «Родослав» (м. Лубни), «Осколяни» (м. Куп’янськ, м. Ізюм), «Жива» (м. Фастів).

На адресу Віча також надіслали привітання, доповіді та пропозиції постійні учасники, які цього року не змогли відвідати Україну: Ґеріл Сівер (Болгарія), Душан Божич (Сербія), «Союз Венєдов» (Алєксєй Тіщенко, Росія), Товариство «Родна Віра» (Хотебуд Біґл, Чехія).

Вже першого дня гості були приємно здивовані, побувавши на Перуновому острові, з якого, власне, й почалася історія Родового слов’янського віча в 2003. Перепливши на човнах затоку Дніпра, учасники віча побачили справжній Перунів гай з багатолітніми дубами, кумиром Світовита та нещодавно збудованим жертовником, довідалися що саме неподалік цього острова у руслах Десни й Дніпра було виявлено сліди прадавніх Перунових святилищ, з культовими дубами наших Предків. Тут було здійснено й традиційне вшанування Бога Громовержця, де спільними обрядами, піснями, танцями й дарунками рідновіри уславили Перуна (див. фото внизу цього допису).

Другого дня в рамках віча у конференц-залі готелю «Верховина» відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Слов’янські рідновірські обряди річного Кола», спрямована на обмін досвідом відновлення язичницьких свят і обрядів річного циклу.

Були представлені цікаві доповіді. Так, жрець Зденек Орделт (Чеська Республіка) розповів про досвід реконструкції слов’яно-кельтських обрядів, зокрема, Громниці, славлення Вогню, обжинки, а також про засновану ним Школу рідної віри; його громада «Слов’янський круг» існує з 2014 року.

Чеські відунки Соня Ціффарі і Яна Кашпарова здивували всіх присутніх екологічними рослинами, які вони використовують у своїй духовній практиці та у вшануванні Матінки Землі. Жінки щедро поділилися з усіма присутніми насінням цих рослин з Моравії й Словаччини та водою зі священної гори Ржіп. Нас порадувало те, що Соня і Яна чудово розуміють ситуацію, в якій нині перебуває Україна. Вони згадали, що коли в 1968 році російські танки увійшли в Чехію, ця агресія дискредитувала слов’янську ідею як таку. Проте нам варто продовжувати культурно-інформаційні зв’язки, бо наша мета інша — збереження слов’янської ідентичності й горизонтальних дружніх зв’язків. Соня щонеділі проводить у Празі діалог-онлайн на радіо «Свободний Веселач», де має змогу розповідати про всі важливі події.

Намі-Марія Галінгтен з Чехії висловила свою віру в те, що душі Предків з’єднають слов’ян в єдине інформаційне поле і наше Віче має перспективу відродження рідної віри.

Нейц Петріч зі Словенії («Староверці») розповів, що їхня громада створена в 2012 році спочатку як національно-культурне товариство. Нині вже є дві «жупи» (громади). Ліберальна система країни дозволяє реєструвати релігійні громади вже за наявності 10 осіб, але самі старовірці не поспішають реєструватися. Загал поки що не розуміє їхньої ідеї. Вони святкують дні Кола Сварожого, як наприклад, Весна, Купайло та ін., а також здійснюють обряди очищення, пожертвування (дають Вогню мед питний); обряди, як правило, здійснюють жрець і жриця. Для учасників віча Нейц запропонував кілька проектів, зокрема — «Мапа слов’янських святинь», а також взяти участь у спільному європейському проекті, присвяченому вшануванню культу Предків у слов’ян.

Науковець Барбара Добріля зі Словенії презентувала цікаву книжку свого дідуся Йоже Карловшека «Образи словенських міфів і легенд», написану ще в 1959 році, та видану лише в 2017 році товариством «Словенські Староверці» спільно з родиною Карловшек. У книзі представлені авторські образи таких словенських Богів: Дажбог, Перун, Сварог, Сварожич, Радеґаст, Світовит, Триглав, Велес, Мокоша, Марена, Ярило, Креснік, Весна, Лада, Додола, Курент, Кресніци та ін. Барбара розповіла, що її дідусь багато років збирав народні орнаменти й хотів, щоб словенці знали про «Божанський Род» своїх рідних Богів.

Волхвиня Зоресслава — Галина Лозко, голова ОРУ, професор з України — представила своє фундаментальне дослідження «Коло Свароже: відновлення календаря Рідної Віри», в якому розкрила методологію встановлення дат святкових днів Рідних Богів в Україні, а також познайомила з деякими компаративними напрямками Богослів’я Рідної віри та своєю книжкою «Коло Свароже».

Старійшина польських рідновірів Сташко Потребовський («Роджіма Вяра») виступив, як завжди, по філософськи, констатуючи, що «боротьба між ідеологією і біологією» триває постійно. Він застеріг, що в Польщі активізувалися представники глобального нью-ейджа, які прагнуть «підім’яти» під себе всі традиційні громади. Це робиться під примітивним приводом, нібито лівацько-ліберальний «Роджімий Костел Польскій» хоче «об’єднати» всі громади рідної віри. Насправді цей костел з початку 90-х років минулого століття був створений як альтернатива традиційній рідній вірі. Представники цього так званого «костела» паралельно сповідують католицтво й монотеїстичну віру в Свантевита, відзначаються великим лібералізмом та інтернаціональною «всеядністю». Пан Сташко висловив цікаву пропозицію, яку згодом підтримали всі делегати Віча: провести наступне Родове слов’янське віче в Польщі (м. Вроцлав, м. Собутка) з можливим відвіданням Аркони (о. Рюґен, Німеччина).

Виступили також й інші делегати — як гості, так і рідновіри з громад ОРУ. Вони поділилися досвідом та висловили слушні пропозиції. Тож є сподіванняя, що ця конференція допоможе молодим громадам слов’янських країн створити свої календарі, узгоджені з ритмами Природи та рідних Богів, а спілкування з однодумцями збагатить духовним досвідом.

Увечері цього ж дня українці організували мистецький фестиваль, в якому взяли участь фольклорний гурт автентичної української музики «Буття», кобзарі Живосил Лютий, Тарас Силенко (народний артист України), поетеса і музикант Олеся Сінчук (лауреат багатьох мистецьких конкурсів). Гості були зворушені й навіть дещо здивовані, бо деякі з них раніше не були знайомі з українським музичним мистецтвом, а дехто побував в Україні вперше в житті.

Третій день був присвячений екскурсіям, знайомству з Києвом, Національним музеєм історії України, де на капищі Сварога, відкритому чеським археологом Вікентієм Хвойкою, слов’яни-рідновіри здійснили славлення рідних Богів. Віче завершилося дивовижною 4-годинною прогулянкою теплоходом по Дніпру та дружнім спілкуванням.

Про роботу Віча були поінформовані засоби масової інформації: український ТВ-канал «1+1», журнал «Слово жінки», газета «За Рідну Віру!».

В Ухвалі ХІV Родового слов’янського віча стверджується, що темою наступної науково-практичної конференції в рамках РСВ обрано «Священну географію Слов’ян». Координатором ХV Родового слов’янського віча на наступне річне коло 2018 р. призначено Войцеха Кристосяка (Польща).

Інформаційно-видавничий центр «Сварог»


У рамках XIV Родового слов’янського віча був проведений обряд Перунування


Більше світлин у Facebook: XIV РСВ та Перунування