Під таким лейтмотивом у Будинку Спілки письменників України проходила презентація ювілейного, 25 випуску часопису «Сварог», засновником та редактором якого є голова Об’єднання рідновірів України, член Національної спілки письменників України, доктор філософських наук, професор Галина Сергіївна Лозко.

Захід, який проводила пані Галина, розпочався традиційно — з молитви до Сварога. Хвилиною мовчання були вшановані рідновіри, що загинули в російсько-українській війні. Учасники заходу пом’янули також художника Віктора Крижанівського та найкращого учня професора Володимира Шаяна, вірного лицаря Ордену Бога Сонця Богдана Війтенка.

Ведуча представила примірники всіх номерів журналу «Сварог» від першого випуску до теперішнього, які були розміщені на стелажі, а також прокоментувала показ слайд-презентації, присвяченої 20-літтю цього видання. Проте зміст демонстрації стосувався не лише історії журналу — на екрані промайнула ціла епоха початку нелегкого шляху відродження Української рідної віри. Голова ОРУ підвела розповідь до висновку, що сьогодні ідею Відродження Рідної віри українців не спинити — вона живуча: нею пройнялися українці вже у багатьох куточках України.

Після підведених підсумків літературного конкурсу творів про Рідну віру, оголошеного Об’єднанням рідновірів України і часописом «Сварог» у 2013 році, і встановлених його результатів Оргкомітет визнав переможцями в номінаціях:

Поезія — Руслана Морозовського (на фото 1) за збірку «Вогнем і кайлом»;
Художня проза — Юрія Чумака (на фото 3) за повість «Дарунок цариці Древи»;
Літературознавство — Володимира Півня за книжку «Роздуми про поезії Василя Голобородька»;
Дитяча література — Анатолія Качана (на фото 2) за збірку «Листя з осіннього саду».
Тож на цьому заході переможці були нагороджені Почесними дипломами журнал
у «Сварог».

Як і належить на подібних ювілеях, засновниця журналу «Сварог» навела кілька фактів з історії часопису, яка почалася в 1995 році з аматорського («самвидавівського») збірника на 16 сторінках, презентованого вперше в Інституті філософії імені Григорія Сковороди НАН України на науковій конференції «Рідновірство: витоки, течії, тенденції», організованій спільно з Відділенням релігієзнавства.

«Нині наш власний термін «рідна віра», що є природнім, довів своє право на існування й поширився в Європі, — наголосила Галина Сергіївна. — Він визнаний усією міжнародною спільнотою рідновірів. Так само з нашої ініціативи в 1998 р. визнано й офіційний термін «етнічна релігія» — ним нині послуговується Європейський конгрес етнічних релігій (ECER).

Чому саме ім’я Сварога обрано для назви нашого журналу? — підводила до пояснення ведуча. — Перша причина — богословська: Сварог — Батько всіх Богів великого пантеону наших Предків, усі Боги об’єднані в Сварзі, є різноманітними проявами його мудрості, могутності, справедливості. Друга причина — філософська: саме Сварог сповнює собою все і містить всіх у собі, Сварог сам є світлом, що створює світло із самого себе, щоб освітити все навколо. Отже, виникає й поетична причина: це він, Сварог, перетворює Темряву на Світло, до чого завжди прагне й наша редакція.

Є ще й історична причина, яка, мабуть, відома усім нашим читачам: це відновлення історичної справедливості, своєрідна реабілітація Рідної віри, якій було завдано значного удару ще в часи примусового охрищення Русі-України в тому віроломному 988-му. Отже, назва часопису спрямована на досягнення головної мети Об’єднання рідновірів України: повернення рідному народові його споконвічної Рідної віри — віри в Сварога, що єднає множинність Рідних Богів і роду людей, їхніх онуків. І ніяких інших цілей редакція не ставить…»

Редактор журналу «Сварог» також пояснила, чому до назви «Сварог» додані слова «Філософія», «Етнологія» і «Релігієзнавство»: «Первісно ми задумували наш журнал як конфесійний, який би розповідав лише про Рідну віру для рідновірів, — роз’яснювала пані Галина — Але коли стали подавати матеріали з історії, філософії, міфології, етнології, то стало ясно, що його потрібно рекомендувати уже ширшому колу читачів. Тому він у нас розрісся з конфесійного у науково-популярне видання. Отже, чому «Філософія»? Бо ми тут подаємо філософію Рідної віри. Чому «Етнологія»? Тому що говоримо про наш етнос й інформуємо про інші етноси. А «Релігієзнавство» — бо ми друкуємо тут не лише про Рідних Богів, а й про Богів інших етносів або ж про ведичних Богів, вміщуємо праці з критичного біблієзнавства…».

Окрім того, письменниця повідала про те, як творилося це ювілейне видання, згадавши добрим словом жертводавців і закликавши його читачів і надалі фінансово підтримувати рідний часопис. Представила свої наукові праці «Боги і народи. Етносоціальний вимір» (2015), «Галшка. Лозки та Гулевичі в XV–XVII ст.: історичний нарис» та «Велесова Книга — Волховник» (наукове дослідження, переклад, словник, коментарі; видання 7-е, 2015).

Досить цікавими і змістовними були виступи дипломанта літературного конкурсу часопису «Сварог», поета і публіциста Руслана Морозовського (на фото 1) та відомого скульптора Анатолія Куща (на фото 4). Приємною несподіванкою для голови Об’єднання рідновірів України виявився виступ юриста Марини Максимчук (на фото 5, ліворуч), яка урочисто вручила пані Галині патент на символ ОРУ, зареєстрований у державному реєстрі патентів України, і привітала усіх з довгоочікуваною перемогою.

Про свій прихід до Рідної віри через літературу, зокрема, через написання книги «Дарунок цариці Древи» розповів її автор, також дипломант літературного конкурсу часопису «Сварог» Юрій Чумак (фото 3). Він подякував присутньому на заході директору видавництва «АртЕконом» Сергію Кіктенку (фото 6) за видання книги, а ведучій — за написану передмову до неї.

З вітальним словом виступив талановитий скульптор Мирослав Сєвєров (фото 7), який, окрім того, поділився своїми уважними дослідженнями елементів оригінальної статуї Збруцького Світовита, які він спробував перенести на сучасну культову скульптуру цього Бога.

Нарешті, дійшла, черга й до редакційної колегії (на фото 9). Так, член Національної спілки журналістів України Вадим Шапошніков (жрець Вогнедар), на чию долю випала підготовка новинного блоку 25 випуску журналу, верстка, дизайн обкладинки, поділився спогадами про випуски перших номерів часопису і висловив свою готовність і надалі виконувати цю нелегку і водночас жертовну, священну роботу. А провідний український музикознавець, редактор газети «За Рідну Віру!» Максим Савченко (Білотур) висловив вдячність за включення його до редколегії «Сварога» та виявлену йому довіру пліч-о-пліч зі своїми вчителями брати участь у творенні журналу.

Творчий колектив журналу також привітали редакторка журналу «Слово жінки» Ганна Земко та жриця Громади «Велесичі» Леля Бігдай (на фото 8, ліворуч), яка продекламувала вірш свого сина Світодара, поетеси Алла Топчій і Валентина Козак, історик зі Слобжанщини Лесь Ісаїв (м. Куп’янськ) (фото 10), доктор педагогічних наук Юрій Руденко (фото 11), письменник, автор поеми «Часи Сварожі» Михайло Карасьов та інші.

Захід завершився піснями у виконанні жерця Вогнедара. Зала підспівувала то його «Марш рідновірів» на слова Руслана Морозовського, то «Меч Арея» Живослила Лютого. А колективне фотографування на згадку стало світлим мажорним акордом цієї зустрічі.

Прес-служба ОРУ