Руслан МОРОЗОВСЬКИЙ

ВИЗВОЛЯЙМО БОГА

У всесвітній історії важко знайти більш разючий приклад руйнівних наслідків духовного іга, ніж масовий психоз, ворожнеча, повний моральний розклад, занепад і погибель незліченної лічби племен, націй та цілих рас в результаті діяльності єговопоклонників. Причому прийоми і методи цієї діяльності по винахідливості ледве сягають рівня риболовного гачка, але за ефективністю перевершують Чорнобиль. Гідна подиву здатність мільйонів періодично потрапляти в одні й ті ж самі тенета і косяками щезати в імлі століть, не знаходячи засобів порятунку, не попередивши нащадків, або хоча б сусідів про смертельну небезпеку. Одні й ті ж методи підкупу, обману, залякування. Одна і та ж підміна ідеалу ідолом. Одна і та ж інквізиція — репресії церкви, чи репресії проти церкви. Репресії партії, чи репресії проти партії. Один і той же результат — винищення тубільців при допомозі війни, чи без неї. Змінюються назви держав і народів від єгиптян та ассирійців до могікан та українців, вдосконалюються технічні можливості, але суть геноциду стабільна, як могила.

У чім корінь такої стабільності? Звернімо увагу, що там, де винищені, або винищуються корінні нації, як правило панує культ біблії, так званої «священної» книги. Порівнявши Китай, де споконвіку живуть китайці, а культу біблії практично нема, і Європу, де упень знищені франки, сакси, пруси, венеди, гуни, кельти, латинці, руси, даки, де сьогодні винищуються югослави, зате авторитет «книги книг» — незаперечний, ловиш себе на думці, що славнозвісний попівський собака закопаний саме тут, при допомозі біблії. На жаль, мало хто з філософів чи дослідників звертає увагу на таку витончену психологічну «дрібницю», а насправді, психотропну диверсію бібліїстів, як вживання в перекладах суперкниги чужого для неї слова і поняття БОГ (Gott, Deus, God). Метою такої диверсії є нейтралізація природного етнічного богорозуміння — єдиної сили, здатної протистояти теологічній експансії єговопоклонників, яка завжди передує фізичному винищенню аборигенів. В результаті аналогічних фокусам ярмаркових наперсників маніпуляцій Бог всякого племені, до якого приходить біблія рідною мовою, несподівано опиняється, ніби злочинець, в ув’язненні за наскрізь іржавими ветхозавітними ґратами. Професійні перекладачі знають, що, навіть, при перекладах простих понять, таких, як «стіл», «лід», «дерево» з мови на мову можуть виникати певні нюанси і навіть ускладнення, бо африканський бушмен, чи баварський німець можуть мати різні уявлення і словесні відповідники для позначення одних і тих же речей та явищ.

Стосовно ж перекладу назви центральної біблійної персони, професор Володимир Шаян зауважує:

«Новіші перекладачі біблії звергають увагу, що в оригіналі слово «Бог» дуже часто звучить ім’ям власним жидівського «бога», себто «Яхве». Відповідні місця треба би отже перекладати «Яхве» твій Пан», або «Яхве твій Володар»... Змисел остається усе незмінно той самий. «Бог, Господь твій» чи «Яхве твій Володар», усе залишається одним і тим самим Демоном жидівської раси, що жене її на найбільш криваві підбої і народовбивства» (див. В. Шаян «Біблія як ідеологія»).

Українське ж, як і всеслов’янське, праіндоєвропейське слово і поняття БОГ в основі своїй має ментальне наповнення повністю протилежне ксенофобській, біблійній природі Єгови (Ягве, Саваота, Адоная). Саме тому скрізь в біблії, де вживається НАШЕ СЛОВО БОГ, для ясності мусимо відновити, хай в українській транскрипції, але відповідні ветхогебрейські терміни. Тим не менше НАШ БОГ, підступно прикований перекладачами до ветхозавітної колісниці, перебуває в юдохристиянській неволі вже понад тисячоліття, з часів Кирила і Мефодія.

Бог, Бус, Біг, Бож, Матір Божа, Бозя (дит.), польська Матка Боска, як і великомучениця Боснія, якій ворогами слов’янства нав’язані нескінченні, криваві, анти-Божі змагання, всі ці слова і поняття ніколи не належали до біблійних. Але хитрі шахраї від теології і перекладацтва (недарма при створенні грецького варіанту біблії — Септуагінти 2300 років тому брало участь 72 рабини) шляхом простої підміни слова нав’язали НАШОМУ БОГОВІ роль аналога Єгови. При цьому українці автоматично були обернені на «рабів Божих» — тобто на рабів Єгови, хоча БОГ ніколи не збирався нав’язувати рабства своїм рідним Дажбожим синам і онукам. Коли ж ми, українці, припинимо цей нечестивий антиБожий шабаш? Адже сьогодні нікому і в голову не приходить перекладати прізвища Ейнштейн, Васберг, Васерман чи Шварцман, як самотній камінь, Біла гора, або Чорний, чи Водяний чоловік! Між іншим, як перегукуються ці єговообрані прізвиська з тубільними іменами корінних американців, яких прибульці з юдохристиянської цивілізації винищили упень попередньо оббрехавши і звинувативши їх у дикунстві, хоча демон племені Абрама, Ісака та Янкеля, Єгова за жадобою крові перевершує всіх дикунів і людожерів Старого та Нового Світу. Хто в цьому сумнівається, хай перечитає п’ятикнижжя Мойсея.

Отже, довідка: НАШЕ РІДНЕ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО БОГ у відповідних місцях майбутніх перекладів біблії обов’язково мусимо замінити термінами, про які, до речі, сьогодні має змогу знати всякий бурсак будь-якої богословської (єговословської) школи середнього ступеня:

І. 1. Елльогім — Множина від Ель: могутність, велич (Елів?) (Буття, 1: 1). Ха-Елльогім — істинний Елльогім, щоб відрізнити від Е-Елльогіма — термін, який вживається для позначення язичеських Богів у суперкнизі (а ще намагаються дурити довірливих людей, що в біблії проповідується монотеїзм).
2. Ель-Еліон — Всевишній Ель (Вихід 6: 3).
3. Ель-Шидай — Всемогутній Ель (Вихід, 6: 3).

ІІ. 1. Єгова — самоіснуючий, сущий (Левіт 24: 16).
2. Єгова-Рафа — Єгова — лікар твій (Вихід 15: 26).
3. Єгова-Ніссі — Єгова, прапор мій (Вихід 17: 15).
4. Єгова-Шалом — Єгова — мир (Кн. Суддів).
5. Єгова-Раа 6. Єгова-Іpe — Єгова, наглядач (Буття 22: 14).

ІІІ. Ав-отець (Авва, отче — вираз Христоса) (Кн. Ісайя).

ІV. Адонай — від адон — пан.

Застосовуються також терміни Єгова-Ціднену, Єгова-Мамах; Саваот.

Як бачимо, і загальних, і власних імен більш ніж досить, але, без терміну БОГ «Суперкнига» ні за яких обставин не стала вважатися «святою» в неюдеїв.

Ось в чому фокус! Стали б неможливими підміни правди — брехнею, царя — тираном, власності — папірцем-ваучером, любові — сексом, української священної мови — чужою і т.п. Одним словом, з нашим Богом відкололи той самий номер, що й біблійний Йосиф у Єгипті з Фараоном, коли спантеличений правитель віддав лазутчикові глибоко ворожого племені всю повноту влади, сказавши:

«Ти будеш над моїм домом, а слів твоїх уст буде слухати ввесь мій народ. Тільки троном я буду вищий від тебе» (Буття, 41: 40). І далі: «І Йосиф піднявся над Єгипетським Краєм» (Буття, 41: 45).

Аналогічним способом над Українським Краєм піднявся ідол Абрама, Ісака, Янкеля, Єгова, заблокувавши при допомозі «суперкниги» доступ українців до Рідного Бога.

До міфічної дати 2000-ліття Ісуса Христоса (неписьменного палестинського діяча, справжнє ім’я якого Єгошуя, яке, до речі, і повинно фігурувати в українських перекладах «Нового заповіту») планується чергове видання біблії у перекладі на сучасну українську мову.

То ж чи не досить нас дурити? Вимагаймо від перекладачів з біблійного товариства, особливо від головного виконавця перекладу, доктора теології о. Рафаїла Турконяка, поліглота: перекладаючи біблію, не вживайте всує нашого слова БОГ, якого там ніколи не було в оригіналі. Не продовжуйте тисячолітню традицію ошуканства та душогубства. Майте БОГА в серці. Єдиного у Сварзі, Всемогутнього, Багатопроявного.

«Молодь України», 16 грудня 1997 рік,

СУПЕРКНИГА. Сценарій катастроф