щодо результатів Міжнародного відкритого конкурсу на оновлення громадського простору центрального ядра
м. Києва з меморіалізацією подій Революції Гідності «Територія Гідності/Terra Dignitas
»

Одним із значимих чинників, що впливають на процеси державотворення, є національна історична пам’ять населення, що живе на території цієї держави.

Під національною пам’яттю розуміється своєрідний феномен суспільної свідомості, уявлень та оцінок подій минулого, які мали вирішальний вплив на становлення держави, визначали самоідентифікацію нації, а також впливають на розвиток держави в майбутньому.

Результати Міжнародного відкритого конкурсу «Територія Гідності/Terra Dignitas», що були оголошені 16.07.2015 року, є ШТУЧНИМ, ЦІЛЕСПРЯМОВАНИМ ФОРМУВАННЯМ ВІДСУТНОСТІ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ — ЗАБУТТЯ… Стирання з пам’яті українця всього, що пов’язане з боротьбою за незалежність та свободу, гідність та відвагу. Стирання спогадів ущент, щоб нічого навіть не нагадувало, якою ціною завойована свобода.

Детальніше...

Так звані світові або, точніше, інтернаціональні релігії, нав’язали людству спрощену прямолінійну схему «розвитку» — від сотворення до кінця світу, що, на думку психіатрів, є досить дієвим засобом для поширення масового психозу та маніпуляцій людською свідомістю. Християнський догмат передбачає «друге пришестя» Ісуса, який нібито має судити грішників і «спасти» своїх праведних вірян. Однак, ніхто точно не знає, коли саме настане той кінець. Християнські теологи заплющують очі на явні вказівки з Біблії про те, що сам Христос пророкував дуже скорий кінець світу і свій другий прихід: «Поправді кажу вам — не встигнете обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» [Матвія: 10.23].

Далі...

Така вже закономірність глобального світу, що він намагається знищити нанівець усяку традиційну культуру, яка хоча б якимось боком нагадувала етнічні архетипи. Ще два десятиліття тому, коли громади Об’єднання рідновірів України починали відроджувати Рідну віру, ніхто ставати волхвами не хотів. Та й що б це могло дати людині на початку 1990-х, окрім головного болю, безробіття, загального остракізму (осуду, вигнання) та релігійної дискримінації. Водночас було зрозуміло, що людина, яка стає волхвом чи жерцем Рідної віри, бере на себе величезну відповідальність за автентичність продовження Рідної Традиції.

Далі...

Порівняльне релігієзнавство дає можливість прослідкувати початок виникнення хронології, який у переважній більшості країн збігається з VI ст. до н. ч. Досі на цей факт майже не звертали уваги. Що ж сталося в VI ст. до н. ч., що дало початок так званому «історичному часу»? На це явище вперше звернув увагу французький вчений Рене Генон, який писав, що «занепад класичного світу був синхронним з поширенням юдейсько-християнських цінностей». Одночасно виникають реформаторські монотеїстичні релігії: конфуціанство в Китаї, буддизм в Індії, зороастризм в Персії, юдаїзм у Вавілонії. Саме з цього часу, вважає Генон, почався процес «прогресуючої матеріалізації», який ще більше посилився християнством та ісламом. Такі висновки ґрунтуються на аналізі сучасних цивілізаційних процесів у зіставленні їх з індо-арійським міфом про чотири періоди: золотий, срібний, мідний (бронзовий) і залізний віки. У цій міфологемі закладена модель поступового погіршення людства, його відходу від природних істин та суспільної цінності Традиції.

Далі...

З нагоди 800-ліття трагедії

ДИТЯЧИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД 1212 РОКУ

Спекотливим посушливим літом 1212 р. сталася подія, що увійшла в історію як дитячий хрестовий похід. Хроністи XIII ст. обійшли своєю увагою цю трагічну сторінку середньовіччя. Історики пізнішої доби вбачали у дитячому хрестовому поході лише безглуздя і тому приділяли йому лише лічені рядки наукових праць між описами Четвертого (1202–1204 pp.) і П’ятого (1217–1221 pp.) хрестових походів. Деякі з них навіть сумнівались у його реальності. Утім, він все ж таки був.

Далі...

Великденьце велике Праукраїнське Свято, Перемога Світла Дажбожого над зимовою темрявою. Ніякого відношення до «воскресіння Христоса» ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Паска — «це по-українськи Великдень». Це груба помилка. Великденьсправді, українська традиція, але він аж ніяк не тотожний християнському святу Пасхи. Спробуймо розібратися, що ж святкують християни?

Далі...