Так звані світові або, точніше, інтернаціональні релігії, нав’язали людству спрощену прямолінійну схему «розвитку» — від сотворення до кінця світу, що, на думку психіатрів, є досить дієвим засобом для поширення масового психозу та маніпуляцій людською свідомістю. Християнський догмат передбачає «друге пришестя» Ісуса, який нібито має судити грішників і «спасти» своїх праведних вірян. Однак, ніхто точно не знає, коли саме настане той кінець. Християнські теологи заплющують очі на явні вказівки з Біблії про те, що сам Христос пророкував дуже скорий кінець світу і свій другий прихід: «Поправді кажу вам — не встигнете обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський» [Матвія: 10.23].

Далі...

Така вже закономірність глобального світу, що він намагається знищити нанівець усяку традиційну культуру, яка хоча б якимось боком нагадувала етнічні архетипи. Ще два десятиліття тому, коли громади Об’єднання рідновірів України починали відроджувати Рідну віру, ніхто ставати волхвами не хотів. Та й що б це могло дати людині на початку 1990-х, окрім головного болю, безробіття, загального остракізму (осуду, вигнання) та релігійної дискримінації. Водночас було зрозуміло, що людина, яка стає волхвом чи жерцем Рідної віри, бере на себе величезну відповідальність за автентичність продовження Рідної Традиції.

Далі...

Морально-етичні закони рідновірів-язичників

СВЯЩЕННИЙ СМИСЛ ПРИСЯГИ НА ТЛІ СУСПІЛЬНОГО ХАОСУ

(уточнено, відредаговано й доповнено)

Ми часто говоримо про давні глибинні витоки українського народу, його славну історію, але уникаємо розмов на морально-етичні теми. Чому? Причиною тому — всім відома наша українська делікатність. Не хочемо називати прізвища, щоб когось не образити, тим більше, щоб не викликати небажаних суперечок і т.д. То й миримось часто з такими явищами, з якими наші Пращури ніколи не мирились і завжди засуджували. Чи так наша мораль здрібніла, чи ми так збайдужіли, що вже й самі втратили шляхетні цінності, які тисячоліттями зберігалися в нашому народі як найвища святість?

Далі...

З нагоди 800-ліття трагедії

ДИТЯЧИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД 1212 РОКУ

Спекотливим посушливим літом 1212 р. сталася подія, що увійшла в історію як дитячий хрестовий похід. Хроністи XIII ст. обійшли своєю увагою цю трагічну сторінку середньовіччя. Історики пізнішої доби вбачали у дитячому хрестовому поході лише безглуздя і тому приділяли йому лише лічені рядки наукових праць між описами Четвертого (1202–1204 pp.) і П’ятого (1217–1221 pp.) хрестових походів. Деякі з них навіть сумнівались у його реальності. Утім, він все ж таки був.

Далі...

Великденьце велике Праукраїнське Свято, Перемога Світла Дажбожого над зимовою темрявою. Ніякого відношення до «воскресіння Христоса» ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Паска — «це по-українськи Великдень». Це груба помилка. Великденьсправді, українська традиція, але він аж ніяк не тотожний християнському святу Пасхи. Спробуймо розібратися, що ж святкують християни?

Далі...

Поховання-спалення, в якому в 1930 році було знайдено «Кічкаський скарб», є могилою князя Святослава і... святинею болгарського народу — особистим штандартом засновника Дунайської Болгарії хана Аспаруха

Про так званий «Кічкаський», або «Вознесенський скарб», який знайшли в місті Запоріжжя, вперше я почув, ще навчаючись на історичному факультеті Дніпропетровського університету. Саме тоді, у далекому тепер 1969 році, на лекції з археології молода викладачка Ірина Федорівна Ковальова із захопленням розповідала про унікальну світового значення знахідку.

Далі...