11 березня в УНІАН відбулася прес-конференція на захист від руйнувань пам’яток прадавньої української культури. Зокрема, зробити заяви для ЗМІ науковців, вчених і митців змусила остання подія, яка трапилася 22 лютого 2013 року на Софіївські площі у Києві: зловмисниками вчинено пошкодження паркової скульптури (відрубано та викрадено голову) давньослов’янського кумира Світовида, який був частиною пам’ятного паркового комплексу, встановленого на ознаменування 1500-ліття Києва. Як паркова скульптура Світовид був власністю всіх громадян міста Києва незалежно від національності та віросповідання — він мав свідчити про багатотисячолітню дохристиянську історію столиці.

Далі...

Ви ще й досі християнин? Подивіться уважно на вчинки вашого верховного провідника і зробіть висновок!

Далі...

Галина ЛОЗКО

РІДНА ВІРА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Анотація: У статті розглянуто рідновірську літературу ХХ – початку ХХІ ст., що засвідчує великий інтерес нашого суспільства до цієї тематики. Стверджується, що творчість письменників-рідновірів є оригінальним ідейно-тематичним літературним напрямком.

Ключові слова: рідна віра (стара віра), традиціоналізм, пан-арійський ренесанс, рідновірський літературний напрям, етнокультурний феномен.

У ХХ столітті, коли людство опинилося перед загрозою глобальної деградації, з’явилися перші спроби осмислення причин цієї кризи і пошуку шляхів виходу з неї, що в Україні, як і в інших країнах Європи, отримало назви традиціоналізму, пан-арійського ренесансу, відродження старої або рідної віри [7]. Розвиток цього явища був перерваний Другою світовою війною, радянською тоталітарною системою та її ідеологічною цензурою, тому й залишився зовсім невідомим ні науковцям, ні, тим більше, широкому загалу. Актуальність наукового осмислення цього етнокультурного феномену, що знайшов своє відображення в літературному процесі, не викликає сумніву.

Далі...

До 120-річчя відкриття Трипільської культури

ЯКОЮ БУЛА ВІРА ТРИПІЛЬЦІВ?*

У 1993 р. в Інституті філософії НАН України на відзначення 100-річного ювілею відкриття Трипільської культури проводилася наукова конференція, де я виступила з доповіддю на тему: «Трипільська культура і менталітет українців», у якій наважилася порівняти менталітет найдавнішого хліборобського населення нашої землі з національним характером українців. Пам’ятаю, тоді моя доповідь викликала вкрай негативну реакцію з боку деяких наукових працівників Інституту археології. Особливого осуду, з їхньої точки зору, заслуговувала моя спроба пояснити цю спільність генетичними зв’язками трипільців з українцями як спадкоємцями давнього населення України. Сьогодні у світлі нових наукових досліджень і відкриттів генетиків на трипільців дивляться по-іншому вже й представники археологічних інституцій.

Ця вже друга моя стаття про вірування трипільців була виголошена як доповідь на науковій конференції в 2003 р. Тут подаю її у значно доповненому вигляді, оскільки мої припущення і гіпотези виявилися правильними і були підтверджені як генетиками, так і мовознавцями, істориками, і навіть археологами.

Далі...

Галина ЛОЗКО,
доктор філософських наук, професор

АРІЙСЬКА ДУХОВНА СПАДЩИНА В ОБРЯДОВІЙ ПРАКТИЦІ ІНДІЇ

Доповідь на конференції «Нагальні проблеми рідновір’я та слов’янства»,
присвяченій ІХ Родовому слов’янському вічу

(гора Слєнжа, м. Соботка, Польща)

Ведизм — цілісна етнічна світоглядно-релігійна та ритуально-обрядова система давніх аріїв, що бере свій початок близько ІV тис. до н. ч. та еволюціонує впродовж тисячоліть, остаточно сформувавшись у ХV–ХІІІ ст. до н. ч. Вчення ведизму зберігалося тривалий час, передаючись усно від учителя до учнів, і було записане близько ІV ст. до н. ч. священною мовою — санскритом.

Далі...

До 104-річниці з дня народження Володимира Шаяна

ВОЛОДИМИР ШАЯН — основоположник відродження Української рідної віри

«Ми не шукали нашої землі, блукаючи сорок літ по пустині. Вона була дана нам споконвіку»
В. Шаян

Народився Володимир Петрович Шаян 2 серпня 1908 року у Львові. Батько його був пiдстаршиною австрійської армії, а за польської окупації Галичини — залізничним службовцем. Мати походила зі стародавнього селянського роду села Добростани на Львiвщинi. Саме в цьому селі із символічною праслов’янською назвою молодий гімназист Володимир отримав перші уроки Piдної віри. Запис цих дитячих вражень має ту саму вартість, що й фольклорний запис науковця. Саме тут, у Добростанах, Володимир Шаян почув ритуальне привітання женців «Дай, Боже, щастя!». Він i сам вітав їх, обпалених сонцем, осяяних радістю праці на землі, цим радісним окликом, Проте над теологічним змістом цих слів він замислився, вже будучи філософом, релiгiєзнавцем, оглядаючись назад, уже збагачений досвідом своїх наукових праць: «Хто ж є той Бог, що дає Щастя? Він, напевно, має його пребагато i розсипає такими долонями, повнішими ніж вуйко, коли сіяв зерно у полі, щоб зійшло поле золотим сонячним щастям важкоколосої пшениці. Він мусить бути такий щасливий. Він мусить сам бути Щастям. Це Праджерело i праоснова всякого Щастя».

Далі...