Руслан МОРОЗОВСЬКИЙ

ВИЗВОЛЯЙМО БОГА

У всесвітній історії важко знайти більш разючий приклад руйнівних наслідків духовного іга, ніж масовий психоз, ворожнеча, повний моральний розклад, занепад і погибель незліченної лічби племен, націй та цілих рас в результаті діяльності єговопоклонників. Причому прийоми і методи цієї діяльності по винахідливості ледве сягають рівня риболовного гачка, але за ефективністю перевершують Чорнобиль. Гідна подиву здатність мільйонів періодично потрапляти в одні й ті ж самі тенета і косяками щезати в імлі століть, не знаходячи засобів порятунку, не попередивши нащадків, або хоча б сусідів про смертельну небезпеку. Одні й ті ж методи підкупу, обману, залякування. Одна і та ж підміна ідеалу ідолом. Одна і та ж інквізиція — репресії церкви, чи репресії проти церкви. Репресії партії, чи репресії проти партії. Один і той же результат — винищення тубільців при допомозі війни, чи без неї. Змінюються назви держав і народів від єгиптян та ассирійців до могікан та українців, вдосконалюються технічні можливості, але суть геноциду стабільна, як могила.

Далі

Г. С. ЛОЗКО,
доктор філософських наук, професор

КУЛЬТ СВАРОГА У СЛОВ’ЯН*

(Емпіричні матеріали для релігієзнавчої реконструкції)


І. Джерельна база

Загальноприйнято вважати, що відомості про Сварога вкрай обмежені. Відсутність кумира Сварога на Володимировому капищі 980 року стала причиною сумнівів у існуванні його в слов’янському пантеоні загалом. Однак це не зовсім так. Насамперед, маємо писемні повідомлення, артефакти, фольклорно-етнографічні відомості, церковні нашарування пізніших часів, які дають, хоч і опосередкований, проте досить достовірний фактаж. Наприклад, професійне свято ковалів християнська церква, зазвичай, пов’язує зі святими Кузьмою й Дем’яном, що ймовірно є досить пізньою надбудовою над древнім язичницьким культом Сварога-коваля і підтверджено народними традиціями. Розглянемо наявні відомості про Сварога.

Далі

До 105 річниці від дня народження Володимира ШАЯНА

ВОЛОДИМИР ШАЯН — ЗАСНОВНИК РУХУ ВІДРОДЖЕННЯ РІДНОЇ ВІРИ*

Професор Володимир Шаян — український етнофілософ, речник Відродження етнорелігії, руху, названого Панарійством, не тільки в Україні, але й загалом у Європі. З огляду на важливість внеску Володимира Шаяна в українську науку та маловідомі серед широкого загалу сторінки його життя і діяльності, вважаю за потрібне в цій праці подати хоча б короткий життєпис та основні духовні віхи становлення українського філософа.

Далі


Святе письмо... Яке відчуття може викликати поєднання цих двох слів в українця? А слова хліб святий, земля свята, свята вода, святе місце, святиня, свято, святий, святість? Безумовно, відчуття чогось світлого, радісного й рідного. Ці слова не були принесені до нас звідкілясь і, тим більше, не виникли з приходом на наші землі християнської релігії. Власне, слова з коренем свят походять ще з дослов’янських (індоєвропейських) часів від слова сва і позначають світлий, сяючий, блискучий, білий, чистий. В українському язичництві слово святий щодо людей застосовують у значенні героя, який прославився за життя своєю праведністю, вірністю своєму роду і народу, Батьківщині.

Далі


14 жовтня — День створення УПА, свято українського козацтва. Чому саме цей день? Спробуємо з'ясувати.

Традиційно на запитання про зв’язок козацтва з християнською Покровою відповідають стандартно та поверхово. Мовляв, «пресвята Богородиця була захисницею козацтва, козаки поклонялися їй. Козацтво асоціюється чи не з таким собі орденом христоносців, які нібито те й робили, що захищали віру «православну». От тільки постає логічне запитання: а яким чином могли це робити отамани-язичники Іван Богун, Іван Сірко, кошовий-мусульманин Філон Джеджалій? Тут явна нелогічність. Чому? Звернімося до історії складних відносин Київської Русі та Візантії.

Далі

У рамках польсько-української рідновірської співпраці


М І Ж М О Р ’ Я

Ефективний шлях євроінтеґрації

(замість передмови)

Праця, яку розміщуємо нижче, має вже 20-літню історію. Але, незважаючи, що побачила світ ще у 1993 році, відразу після розпаду Совдепії, вона й нині залишається актуальною. Хоча б тому, що у ній викладений дещо інший погляд на європейську інтеґрацію, погляд насамперед слов’янський.

Далі