Не галасливими гаслами, а тихою, невтомно працею...
язичники Київщини поширюють правду про рідний світогляд наших Пращурів

Обряд, який був проведений на березі річки однойменної з Богинею Життя — Живи, в Об’єднанні рідновірів України проводився чи не вперше. Саме сюди, на батьківщину Батька Ора — у селище Оратів, що на Вінничині, за сприяння Релігійного центру ОРУ, і навідалася експедиційна група рідновірів на початку травня цього літа.

«Ідея провести обряд славлення Богині Живи саме у такому місці виникла якось несподівано, — розповів заступник голови Об’єднання рідновірів України, жрець Вогнедар. — Буквально за кілька днів до поїздки мені потелефонували рідновіри з Фастова і повідомили, що є така річка Жива, яка до того ж протікає через районний центр під назвою Оратів, і що здійснити туди паломництво є цілком реально. Схвально до цього поставилася й голова ОРУ, Волхвиня Зореслава, яка для цієї мети відновила обряд вшанування Богині Життя.»

До експедиційної групи долучилися представники Київської громади «Православ’я», Бориспільської громади «Поляни» та рідновіри з Фастова, що загалом склало понад три десятки учасників разом з дітьми. Серед фастівчан навіть були такі, які майже нічого не знали про Рідну віру…

Річка Жива, а також річечки Бистрик і Живка, є правими притоками річки Роська, яка, у свою чергу, належить до басейну знаменитої ріки Рось, що впадає в Дніпро. В Оратові ширина Живи сягає близько 150–200 метрів. Що цікаво, неподалік Оратова є такі села, до назв котрих, безсумніву, увійшов гідронім, похідний від назви цієї річки. Це села Животів, Животівка і Новоживотів.

Про сам Оратів історичних відомостей маємо небагато. Найдавніша письмова згадка про цей населений пункт зафіксована під 1448 роком у матеріалах Віленського сейму Речі Посполитої. А, власне, час його заснування і нині невідомий. Дехто із сучасників з патріотичних міркувань припускає, що ще до скіфів тут довкола існувала могутня країна аріїв — Аратта, а нинішній Оратів (можливо, первісно — Аратів) частково зберіг цей топонім як нагадування про славну минувшину наших Предків. Інші ж пояснюють, що колись тут жив родоначальник Русі — Батько Ор — легендарний старотець-патріарх індоєвропейських (а[о]рійських) народів, про якого згадується у Велесовій Книзі. Так чи інакше, а місцина ця доволі цікава і навіть таємнича: селище, що розкинулося на берегах дивовижної ріки, сама річка і лісопарк над нею, який цілком нагадує Священний гай, — усе це справило незабутні враження на гостей.

Як повідомили учасники поїздки, оратівці, на жаль, цього дня продовжували активно відзначати чужовірську Пасху, не відаючи, що у їхньому селищі вже проводиться вшанування Рідної Богині... А обряд, проведений жерцем Вогнедаром, був сповнений натхнення, оптимізму і радості життю. Згідно з традицією, Богині Живі принесені в жертву сім дарів; були посвячені обереги та оздоровчо окроплені Живою-водою всі, хто став в коло навкруг жертовного вогнища. Ритуальна частина завершилося урочистим виконанням Славеня Життю. Богиню Життя продовжили славити і під час братчини, споживаючи смачний куліш, приготований на іншому вогнищі.

Дорогою додому відвідали ще й дендропарк «Олександрія», що в Білій Церкві, але це вже інша історія…

Релігійний центр ОРУ висловлює подяку посестрі Ведані з Фастова за організацію такої дивовижної, життєстверджувальної і пізнавальної поїздки.

Прес-служба ОРУ

Більше світлин у Facebook