Вшанували Світовида Літнього разом

У літо 7520 місяця червня на 17 день над Світовидовим полем, що у Львові, замайоріли три прапори: на місці древнього святилища вшанувати Світовида Літнього зібралися три великі громади Об’єднання рідновірів України — «Галичани» (Львів), «Сварга (Тернопіль) та «Єдині у Сварзі» (Івано-Франківськ). Рідновіри з Тернополя та Івано-Франківська завітали в гості до Громади «Галичани». Бракувало тільки чернівчан для повного зібрання представників західних земель України.

Ця традиція була започаткована минулого року на горі Богит у заповіднику Медобори, що на Тернопіллі, 25 вересня — в день Осіннього рівнодення, коли рідновіри України славу співають Богові Світовидові за врожаї щедрі, за достатки великі, за мудрість Предків.

Львів вітав гостей сонячною, навіть трохи спекотною погодою, яка незвично відчувалася після традиційного сезону дощів, що триває у нас з середини травня до середини червня. Приємно було бачити багато дітей — від немовлят до підлітків — серед тернопільців та львів’ян, а франківська громада вирізнялася значною кількістю молоді. Отже, громади ростуть не тільки ззовні! Побратими і посестри, берімо приклад!

Славлення проводили спільно. Розпочала його славна жриця галицька Ярина — голова львівської громади «Галичани» (славна ще й тим, що за час своєї жрецької діяльності посвятила у Львові 10 немовлят і невдовзі вже 11-те на черзі).

Після запалення Священного Вогню настав час принести дарунки Богові Світовидові. Тут священики та обрядодії від своїх громад складали пожертви, приготовані власноруч: франківці — мед-суру, на травах настояну, тернопільці — кашу пшеничну, медом здоблену, львів’яни — хліб, на заквасці печений. Продовжував славлення львівський обрядодій Оріслав, славу мовлячи Світовидові Чотириликому, Богові Прави і Яви, Духу Одвічному, що Землю, Сонце і Звізди держить і світ міцнішим творить. Закликав він і Діда-Всевида прийти із промінням Дажбога, всевидючим сонячним Оком благословити рушники,  вишиванки та різні мистецькі творіння во славу Богам і Богиням, які принесли на капище показати Світовидові Літньому майстрині-вишивальниці. Замовленою над Священним Вогнем водою обрядодій з благословенням Світовидовим окропив рідновірів з величними побажаннями:

Дай, Боже, натхнення майстрам і майстриням, ґаздам і ґаздиням
У всякую днину, у всяку хвилину,
Щоби ваше ремесло завжди славнеє було!
Щоб візерунки були гарні, нехай руки будуть вправні!
Не забракне хай вам сил! Дай вам, Боже, гострий зір!
І від нині до ста літ буде з вами Світовид!

По тому голови громад висловили щирі привітання та побажання невпинного розвитку громад і спільної взаємодії їх у лавах ОРУ, враховуючи наше географічне розташування і релігійну ситуацію (дискримінацію) на західних теренах. Жриця Ярина провела для гостей невеличкий екскурс в історію Світовидового поля, розповіла про систему капищ навколо нього, а також порадувала доброю новиною, про яку не знала і переважна більшість львів’ян: на цьому місці, де щойно проводилося славлення, невдовзі височітиме святий образ Світовида, за виготовлення якого взявся львівський скульптор Вогнедар (Антон) Лубій. Для цього він уже придбав чотириметрову букову заготовку. На наші застереження, що образ можуть спалити чи спиляти, Вогнедар відповів, що знає методи обробки дерева для запобігання ворожим діям.

Продовжила свято Тернопільська громада «Сварга», яка нас приємно здивувала і порадувала моновиставою за мотивами Велесової книги, що майстерно показала нам пані Оксана — акторка Тернопільського театру.

Не забули привітати жрицю галицьку Ярину з напівкруглим ювілеєм, адже саме в цього дня їй виповнилося 65 років. Залунали щирі привітання та пісні: «Ой, Роде наш красний» та «Многая літа».

На святкову братчину всі перебралися у затінок, бо дія літнього сонечка в обідню пору давалося взнаки. Невдовзі настав час теплого прощання — на гостей чекала вже дорога додому.

Щиро дякуємо тернопільцям і франківцям, що не пошкодували часу і коштів на поїздку до Львова і долучилися до спільного славлення Бога Світовида! Слава вам! Зміцнюймо традиції і єднаймося задля відродження рідної духовності Руси-України!

До зустрічі на Богиті!

Громада «Галичани»