Благовіщення (25 березня)

Благовіщення — це велике і значне народне свято давнини, лише, на жаль, не маємо відомостей, яку назву воно носило в глибині віків, у добу дохристиянську. Можна здогадуватися, що це передхристиянське свято було святом заклику весни, святом закликання її та благання, щоб принесла свої дари людям, тваринам і рослинам, землі й воді.

Благовіщенські вірування:

- У цей день Бог благословляє всі тварини, рослини й землю.

- Гуцули казали: «Бог благословляє землю в цей день, укладає свою голову, щоб розігріти землю...».

- У деяких місцевостях на Благовіщення був звичай випускати на волю птахів, яких тримали взимку в хаті.

- Господар випускає всю худобу на сонце, а навіть кота й пса, щоб привітати початок весни.

- Збирали благовіщенську воду й вірили, що вона має чарівні властивості, прихиляти добрі сили та відвертати лихі.

- Благовіщенська вода, коли її закопати на ниві, відвертає громи, гради й зливи.

- Благовіщенська вода відганяє лихоманку.

- На Благовіщення весна благословляє землю, дає їй силу проросту й цвіту.

- Благовіщення — свято первоцвіту, рясту, пролісків, сон-трави, а ці квіти — перші вісники весни.

- На Благовіщення потопчеш ногами первоцвіт, проліски, ряст та сон-траву — будеш мати силу в руках і ногах, бо земля тобі цю силу передасть.

- Дівчата ворожать на Благовіщення на пролісках і сон-траві, чи вийдуть заміж.

- Коли дівчина на Благовіщення потопче сон-траву, зако­сичиться нею — збудуться її надії.

- Коли дівчина вперше побачить проліски, мусить вмочити їх у воду й покропити себе — набуде краси.

- На Благовіщення дорослі дівчата співають першу старо­давню веснянку — «Кривого танця».

- На Благовіщення весна зиму поборола.

- На Благовіщення прилітають ластівки з Вирію.

- Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито й гриби, коли мороз — огірки.

- Коли посіяти напередодні Благовіщення горох — буде рясний і помічний.

- Коли на Теплого Олексу (нині — «Пасіка», 17 березня) не винесли бджіл — виносять на Благовіщення.

Коли досвіту на Благовіщення нема вітру й тепло — буде гарний урожай.

Сніг на Благовіщення — буде неурожай.

 

Але були й інші, малозрозумілі, вірування благовіщенські, як, наприклад:

- Від благовіщенського теляти — добра не ждати.

- Не бери яйця в руки на Благовіщення, бо буде біда.

- Не клади під квочку благовіщенського яйця (які курка знесла на Благовіщення).

/Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 3/

*  *  *

На Благовіщення Богиня Весна пробуджує Блискавицю — жіночу пару Перуна. Обряди Зустрiчi Весни: розкладають багаття на мостах, стрибають через вогонь (очищення), кидають у річку жертовний хліб. Звичай випускати на волю пташок. Суворі заборони щодо починань будь-яких справ. Не можна зачинати нового життя ні людям, ні тваринам. За повір’ями, навіть птахи не в’ють гнізда.

Галина Лозко. «Коло Свароже»

Благовісник (26 березня)

Благовісник відмикає небо й випускає грім з блискавкою. У день Благовісника не можна працювати, бо благовісник хату запалить.

/Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Київ: Обереги. — 1994. — Т. 3/

*  *  *

На Благовісника пробуджується Перун і своїм громом сповіщає Землю про весняні зародки Життя. З цього дня можна починати сівбу, проводити освячення зерен для посіву. З цього часу все починають.

Галина Лозко. «Коло Свароже»

(Підготував до публікації на сайті ОРУ жрець Вогнедар)