Богознавство

Галина ЛОЗКО

РІДНА ВІРА В ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ

Анотація: У статті розглянуто рідновірську літературу ХХ – початку ХХІ ст., що засвідчує великий інтерес нашого суспільства до цієї тематики. Стверджується, що творчість письменників-рідновірів є оригінальним ідейно-тематичним літературним напрямком.

Ключові слова: рідна віра (стара віра), традиціоналізм, пан-арійський ренесанс, рідновірський літературний напрям, етнокультурний феномен.

У ХХ столітті, коли людство опинилося перед загрозою глобальної деградації, з’явилися перші спроби осмислення причин цієї кризи і пошуку шляхів виходу з неї, що в Україні, як і в інших країнах Європи, отримало назви традиціоналізму, пан-арійського ренесансу, відродження старої або рідної віри [7]. Розвиток цього явища був перерваний Другою світовою війною, радянською тоталітарною системою та її ідеологічною цензурою, тому й залишився зовсім невідомим ні науковцям, ні, тим більше, широкому загалу. Актуальність наукового осмислення цього етнокультурного феномену, що знайшов своє відображення в літературному процесі, не викликає сумніву.

Далі...

До 104-річниці з дня народження Володимира Шаяна

ВОЛОДИМИР ШАЯН — основоположник відродження Української рідної віри

«Ми не шукали нашої землі, блукаючи сорок літ по пустині. Вона була дана нам споконвіку»
В. Шаян

Народився Володимир Петрович Шаян 2 серпня 1908 року у Львові. Батько його був пiдстаршиною австрійської армії, а за польської окупації Галичини — залізничним службовцем. Мати походила зі стародавнього селянського роду села Добростани на Львiвщинi. Саме в цьому селі із символічною праслов’янською назвою молодий гімназист Володимир отримав перші уроки Piдної віри. Запис цих дитячих вражень має ту саму вартість, що й фольклорний запис науковця. Саме тут, у Добростанах, Володимир Шаян почув ритуальне привітання женців «Дай, Боже, щастя!». Він i сам вітав їх, обпалених сонцем, осяяних радістю праці на землі, цим радісним окликом, Проте над теологічним змістом цих слів він замислився, вже будучи філософом, релiгiєзнавцем, оглядаючись назад, уже збагачений досвідом своїх наукових праць: «Хто ж є той Бог, що дає Щастя? Він, напевно, має його пребагато i розсипає такими долонями, повнішими ніж вуйко, коли сіяв зерно у полі, щоб зійшло поле золотим сонячним щастям важкоколосої пшениці. Він мусить бути такий щасливий. Він мусить сам бути Щастям. Це Праджерело i праоснова всякого Щастя».

Далі...

Галина ЛОЗКО,
доктор філософських наук, професор

ТЕОЛОГІЯ ТРИГЛАВА ЗА УКРАЇНСЬКИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Триглав — мабуть, найменш досліджений із усіх слов’янських Богів. Чи не тому, що за суттю, він не стільки якесь окреме Божество, скільки божественний принцип триєдності світу або його багатопроявності. Найдавніші зображення Триглава, знайдені археологами в долині ріки Інд, належали ведійській релігії. Їхній вік — п’ять тисяч років. Триглав (вірогідно, ведійський Тримурті) має вигляд чоловічої постаті з трьома обличчями і рогами.

Далі...

Друга половина липня проходить під знаком праукраїнського Бога Перуна.

З 20 по 27 липняПеруновий тиждень, під час якого відбуваються обряди Перунування — прославлення Перуна. Бога-громовержця влітку вшановували трьома основними святами, якi входили в цей тиждень.

Далі...

Зореслав КУМПАН,
голова Громади українських язичників «Сварог»,
м. Бердянськ
.

 

ТРЕТЄ ЛИПНЯ — ДЕНЬ ДАВНЬОРУСЬКОЇ СЛАВИ!

Далі...