Богознавство

У Володимировому пантеоні поруч із Перуном стояв кумир Стрибога, якого вшановували не менше, ніж Перуна. У «Слові про Ігорів похід» Стрибога згадують як Бога-родоначальника усіх вітрів. Це один із найстародавніших Богів у трипільців, етрусків, римлян. Останні його вважали Богом-винищувачем, Богом війни, жорстокої битви і був відомий під іменем Сатурна. Назва цього небесного грізного Бога, як вважають, походить від слова страта (стріті — знищувати). Д. Шеппінг висловив припущення, що Стрибог є однією з іпостасей Перуна — його втіленням у повітрі40. Він, як і Перун, пов’язаний зі Стрільцем та його атрибутами: стрілами й луком. Його стріли летять за вітром, тому й Божество уособлює силу вітру.

Далі...


1–7 травня Русалії Русальний, або Зелений тиджень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Протягом цього тижня жінки розвішують на деревах шматки полотна як жертви Русалкам (або Мокоші), дівчата плетуть для них вінки, кидають на воду разом з пахучим зіллям (лепехою, полином, любистком, м’ятою, шовковою травою та ін.) Це не стільки обереги, як дарунки Русалкам — найдавніша магія перед початком купального сезону. Польовим Русалкам приносять жертовний хліб і кладуть на ниву. Існує повір’я: хто вмирає або народжується на Русальному тижні, той стає Русалкою. Увесь Русальний тиждень у наших Предків був святково-чарівним, і кожний день у ньому мав своє значення і призначення.

Дана. Всеслов’янська Богиня Води – втілення жіночого першопочатку життя. Слово Дана уже в скіфо-сарматський період перестало бути ім’ям Богині, а стало позначати просто річку. Таке ж значення має й слово Дон («вода», «Ріка»), Донець, Дністер, Дніпро або Дунай – назви річок, оспіваних у багатьох слов’янських піснях. Культ Дани був поширений на теренах Слов’янщини ще з передісторичних часів пізнього палеоліту.

Далі...

Коляда. Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис – мабуть чи не єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство пов’язує значення слова коляда з коло, колокол, а також латинським calendae (календар, різдвяні канікули) та ін. Коло – можливо від кола – сонця, а також неба (подібне до грецького polos – вісь, полюс, небо, оберт; пор. слов’янське Сварґа – небесний коловорот).

Далі...

Об’єднання рідновірів України 1993 року відновило в Україні язичницький обрядовий календар «Коло Свароже». Реконструкція календаря здійснювалася Г. Лозко, А. Богородом, П. Косянчуком строго згідно з науковими астрономічними, археологічними та фольклорно-етнографічними фактами. Однак в останні роки з’вилися непрофесійні спроби підміни етнічного календаря, намагання ввести в оману багатьох рідновірів, що виявилося в хибному святкуванні Новоліття (Нового року) за китайським календарем, впровадженні вигаданих свят чи нових, невідомих досі богів. Деякі українці в своєму прагненні дорівнятися до китайців встановлюють власну символіку років, яку хочуть впровадити для широкого загалу — чого тільки не прочитаєш про роки «Ведмедя» чи «Павука», якого тільки «крокодила» не вигадають доморощені фантасти...

Далі...