Богознавство


23 квітня в літо 7523 (2015) Київська громада українських язичників «Православ’я» провела виїзне славлення Бога Ярила у місті Фастові.


Далі

Релігійне свято — це не просто будь-який довільно встановлений день, як приміром, День Миру, чи День Знань. Наші Предки пов'язували свої свята з рухом Небесних Світил, які є втіленням Богів. Чотири найголовніших свята року — Кола Сварожого — збігалися з сонячними фазами: зимовим та літнім сонцестоянням, весняним та осіннім рівноденням.

Далі

Ще порівняно не так давно багато з нас навіть не підозрювали, що усім відоме «Водохреща» має давню, понад тисячолітню язичницьку передісторію, і вважали цю дату святом суто християнським. Особливо, коли хтось бував на згаданих заходах і бачив пропиляну у кризі водойми ополонку у вигляді хреста, яку обступали попи зі своєю паствою, занурювали туди хрести і виконували свої псалми.

Далі

Громада «Православ’я» вшанувала тисячолітню традицію Предків, відсвяткувавши Водосвяття.

Далі

Колись, ще у сиву давнину, святкове вогнище розпалювали не тільки на Купайла чи під час великого свята Врожаю на Світовида осіннього, — горів у наших Предків і Великодній, і Різдвяний Вогонь. Адже Вогонь земний є посланцем Вогню небесного, тому він був, є і буде неодмінним і бажаним Господарем на кожному святі Кола Сварожого, особливо сонячному. У старі часи, коли починалося Зимове сонцестояння, палали такі вогнища по всій Русі, по всій Слов’янщині. Волхви, жерці, перш ніж іти зі своїми помічниками до людських осель і нести Добру Вість про Світа створення і Божича Народження, урочисто запалювали багаття в святих місцях, з їхніх вуст лунали сонячні славені, молитви, а в якості подяки приносилися до Вогню і відповідні пожертви…

Далі