Богознавство

У столиці славили Світовида осіннього

День 25 вересня у Києві майже завжди видається теплим і сонячним. Ось і цьогоріч він був по-святковому привітним і лагідним. І це невипадково. Адже з давніх-давен у такий час, коли день зрівнюється з ніччю, наші Предки славили, честили, віншували сонячного Бога осіннього врожаю Світовита.

Далі

Місяць серпень у наших Предків називався ще й Спасичем. Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий урожай.

Далі

Галина ЛОЗКО

РУСАЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ У РІДНІЙ ВІРІ

У всіх слов’янських народів ще за давніх часів Русальний тиждень (інші назви — Зелений Тиждень, Розигри, Розгулі, Граний Тиждень та ін.) святкували переважно в один і той же час — коли пробуджувалася вегетативна сила Землі-Матінки, час квітування та буяння зелені, перших весняних трав, сходів жита. Цією тонкою, природною та водночас духовною роботою займаються духовні сутності, відомі у Вірі Предків як Русалки.

Далі

Не галасливими гаслами, а тихою, невтомно працею...
язичники Київщини поширюють правду про рідний світогляд наших Пращурів

Обряд, який був проведений на березі річки однойменної з Богинею Життя — Живи, в Об’єднанні рідновірів України проводився чи не вперше. Саме сюди, на батьківщину Батька Ора — у селище Оратів, що на Вінничині, за сприяння Релігійного центру ОРУ, і навідалася експедиційна група рідновірів на початку травня цього літа.

Далі

Весна. Наші славні Пращури уявляли Її в образі краси і юності, в образі ластівоньки, що приносила з собою весну. Тисячі літ тому праукраїнці обожнювали Природу, всі її явища. Весну уявляли в образі молодої гарної дівчини, Богині кохання, любові та одруження — Лади; весняний ласкаючий вітерець в уявленні Предків був легенем — юнаком, хлопцем, то «сірим-білим білозорчиком», що лине по Дунайчику, то жайворонком, то соловейком. Не дивно, що в наших далеких пращурів тисячоліттями була така глибока віра в сили Природи.

Далі