Богознавство

Душа — це тонкий, неречовинний людський образ. За своєю природою вона чимось нагадує пару, повітря чи тінь.

Уявлення про душу сформувалось у слов’ян досить давно. Душа є причиною думки і життя в тій істоті, яку одуховнює. Вона володіє свідомістю і волею свого тілесного господаря в минулому й теперішньому. Душа здатна залишати тіло і швидко переноситися в різні віддалені місця простору. Вона невидима, але має й деяку фізичну силу. Душа з’являється людям підчас сну або безсоння як привид, відділений від тіла, але схожий на нього. Матеріально душа пов’язана із зіницею ока, з пульсацією серця (кров’ю), легенями (диханням). Слова дихання, дух, душа у всіх слов’ян вважалися синонімами. Душу також уявляють у вигляді вогню, зірки, пари, вітру, птаха, метелика тощо.

Далі...

Олександр НАЙДЕН

НАРОДНІ ЛЯЛЬКИ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

Іконографія, семантика, обрядово-фольклорні аналогії

Далі

Київська громада українських язичників «Православ’я» шанує рідну Богиню Перемоги — Матір Славу — та Матінку Землю

Чи знають українці, що у них є Предківська Богиня Перемоги і що традиційно українські вояки, а раніше — вої-русичі, йдучи у бій, вигукували не тюркське «ура!» (від urmak — бий!), а рідне «Слава!», прикликаючи ім’я зазначеної Богині собі у поміч?

Далі

Хай Сонце Прабог вcix релiгiй.
Золотопере й життєсійне
Благословuть мiй дiм крилатuй.
Накреслю взip його неземнuй —
Святuй, арiйський знак таємний, —
Накреслю свастику на xami
I буду спати вже спокійнuй.

/ Богдан-Ігор Антонuч. 1936 /


Далі...

У столиці славили Світовида осіннього

День 25 вересня у Києві майже завжди видається теплим і сонячним. Ось і цьогоріч він був по-святковому привітним і лагідним. І це невипадково. Адже з давніх-давен у такий час, коли день зрівнюється з ніччю, наші Предки славили, честили, віншували сонячного Бога осіннього врожаю Світовита.

Далі