Богознавство

Сьогодні використання загальноприйнятого терміна «демонологія» відносно релігії наших Пращурів видається авторові некоректним. Пояснимо чому. Поняття демон (гр. daimon) до сьогодні в нашій науці не має чітких обрисів. Дослідника з язичницьким світоглядом насамперед вражає упереджено християнське трактування цього терміна і самого поняття, яке цим терміном позначають наші науковці. Типове розуміння слів демон, демонізм і демонологія зводиться до поняття «злої сили» і вчення про неї. Неправомірним, з нашої точки зору, є і твердження, що, мовляв, «пізніше демоністичні вірування послужили первісним матеріалом для вироблення образів духів-богів»59.

Далі

Ця Богиня займає почесне місце в пантеоні полабських слов’ян (назва від річки Лаби). Жива (Живана, Жевонія, Дзіва, польська Żywia, балканська Siwa) — дослівно «та, що дає життя», втілення життєвої сили, що протистоїть смерті. Існує думка, що вона є дочкою Мокоші, іншим проявом Богині Лади, або супутницею Велеса. Та найчастіше її теологія подається як частина класичної жіночої Трійці:Жива — Мокоша — Марена, що відображає три вікові категорії: діва (дочка), жінка (мати), стариня (бабуся).

Далі

Берегиня — Богиня-захисниця народу, відома сьогодні як Богиня народної пам’яті, яка зберігає прадавні звичаї. І хоча таке розуміння Берегині є лише даниною сучасному поетичному мисленню, ми все ж ставимося із повагою до цієї постаті69.

Далі

Минає зима, починається зустріч весни. За народними уявленнями, весну приносять на крилах птахи. На щастя, в Україні збереглися відомості про кілька стародавніх пташиних свят: Лелечини (24 лютого), Ластівки (1 березня) та Сорочини (9 березня).

Далі


Кожне рідне свято — це відбиток пульсації Всесвіту

У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів і звичаїв. Вони-то й забезпечували відповідність життя наших Предків щодо космічних пульсацій Всесвіту і були гарантом їхнього гармонійного співжиття з Природою. Коли пульсація Всесвіту змінювалася (зміна фаз Сонця, Місяця, рух інших небесних світил), здійснювалися і відповідні обряди, які згодом виокремлювалися, систематизувались і відшліфовувались. Річне замкнене коло космічних пульсацій визначало час проведення відповідних обрядів. Дні, на які припадав цей час, стали згодом називатися святами, тобто святими (світлими) днями. А їхнє чергування протягом року і повторення у наступному році заклало підмурівок цілої світоглядної системи, яка нині називається традицією.

Далі